Рись

Рись, -сі, ж. Рысь, Felix lynt.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках РИСЬ 1, і, жін. Великий хижий ссавець родини кошачих з дуже гострим зором. Володя глянув угору і побачив круглі кошачі очі. Придивившись, він розглядів і саму кішку — величезну, з китичками на вухах. Це була рись (Олесь Донченко, III, 1956, 360); Крім дикої нубійської кішки, єгиптяни одомашнили також болотну рись — чаус (Знання та праця, 9, 1971, 28); * У порівняннях. Нічого зараз для нього не існувало, крім завдання.. Ось він причаївся, як рись, стоїть під скелею сторожко наслухаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 542.

РИСЬ 2, і, жін.

1. Швидкий алюр, середній між галопом і ступою. Одкинувшись тулубом назад на коні, щоб не так трусило без сідла на рисі, він увесь час сторожко прислухався (Андрій Головко, II, 1957, 140); На передній [підводі] сидів нетерплячий Карпо, пускаючи коні у рись (Михайло Стельмах, II, 1962, 402); При тренуванні та випробуваннях коней застосовується різноманітна по швидкості рись (Конярство, 1957, 23).

Брати (узяти) рись — починати бігти, мчати риссю. — Руш! — ледь струснув він віжками — і кінь зразу ж узяв добру рись (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 56); На рисях — риссю. Кіннота йшла на рисях, а танк бризкав на ліс з кулеметів (Микола Трублаїні, I, 1955, 70); Полк вступив до Праги надвечір. На рисях проходив людними робітничими околицями, маючи вже нове бойове завдання, прямуючи далі на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 460).

2. перен., розм. Про швидкий біг людини.