Ресентимент

Ресентиме́нт (фр. ressentiment — «повторне переживання почуття», «обурення», «злопам'ятність») — це складний психологічний стан, що виникає внаслідок стримуваного почуття ворожості, заздрості або образи.

1. Психологічна суть Це не просто одноразова образа, а хронічне пережовування свого безсилля. Людина відчуває неповноцінність порівняно з кимось іншим (багатшим, успішнішим, сильнішим), але не може змінити ситуацію або відкрито проявити агресію. Як наслідок, це почуття «загниває» всередині, перетворюючись на приховану ненависть.

2. Філософський вимір (за Ф. Ніцше) Термін став популярним завдяки Фрідріху Ніцше. Він описував ресентимент як основу «моралі рабів». Суть така:

Якщо я не можу бути сильним/багатим, я оголошую силу й багатство — злом.

Свою слабкість і бідність я оголошую — доброчесністю (смиренністю, духовністю).

Таким чином, ресентимент стає інструментом перекручування цінностей: людина звеличує себе через приниження успіхів інших.

3. Соціально-політичний аспект У гуманітарних науках ресентимент часто використовують для пояснення:

Популізму: коли політики грають на почутті образи «простих людей» на «еліти».

Колективних травм: коли цілі нації чи соціальні групи відчувають себе приниженими історією і шукають винного (зовнішнього ворога), щоб виправдати власні невдачі.