Радонька

Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада. |}

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РА́ДОНЬКА, и, жін., нар.-поет. Пестл. до рада 1,2. — Ой умер старий батько І старенька мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? (Тарас Шевченко, II, 1963, 176); Закрякали ворононьки над Батурином, Ідуть козаки на радоньку з паном гетьманом (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 84).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РА́ДА, и, жін.

1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. — А відтак вибираймо ми Петра Коваленка на начальника нашої громади. Отака моя рада! — скінчив Йван Хворостюк (Лесь Мартович, Тв., 1954, 175); Подякувала Синиця Крукові за добру раду і полетіла шукати Бузька (Іван Франко, IV, 1950, 136); — Та коли вже мене вшанували, то моя рада: не гаяти, товариші, часу (Олександр Довженко, I, 1958, 254). ♦ Давати (дати) раду — те саме, що Давати (дати) пораду (див. порада). Порадься з своєю жінкою, а з моєю сестрою, то й мені раду дайте (Тарас Шевченко, VI, 1957, 198); Він у мене і в кузні, і в токарні з усякою роботою справиться, та й з машинами дасть раду (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 121); Підмінна доярка, упоравшись з усією групою ївжиних корів, не могла дати ради лише норовистій Рябусі (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 259); Давати (дати) собі раду див. давати; Знаходити (знайти) [собі] раду див. знаходити; Нема (немає) ради див. нема; Рада в раду — порадившись.

2. Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь. — Насте, — кличемо, — іди лишень до ради, порадимось. — Голова болить! — одказала (Марко Вовчок, I, 1955, 272); На ранок радиться [Максим] з Явдохою: як би від Сидора відскіпатись? Коли й Сидір якраз настиг на ту раду (Панас Мирний, I, 1949, 350); // Нарада, засідання. — Все... Починаємо! — сказав генерал армії Глазунов і, поглянувши на годинник, підвівся над картами. Підвелися й усі генерали, полковники, командири й політпрацівники. Військова рада закінчилась (Олександр Довженко, I, 1958, 316); Ніч. Великий курінь, де відбувається рада старшин Запорозької Січі (Олександр Корнійчук, I, 1955, 223); * У порівняннях. Отамани на бенкеті, Неначе на раді, Похожають [походжають], розмовляють (Тарас Шевченко, I, 1963, 76). Держати (радити) раду — радитися з ким-небудь. Держали ми знов раду з Лукашем і з батюшкою, що мені робить і що починати (Марко Вовчок, VI, 1956, 248).

3. Колегіальний орган якої-небудь організації, установи чи сама організація, установа, що розпоряджається, керує ким-, чим-небудь або радить у чомусь. У 1859 р. рада Російського Географічного товариства запросила Федора Богдановича взяти участь в роботі Сибірської експедиції (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 90); Технічна рада зібралася через три дні в просторому залі червоного кутка сталеливарного цеху (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 214); При кожному творчому колективі були створені художні ради (Мистецтво, 1, 1959, 39); Вчена рада; Педагогічна рада.

Всесвітня Рада Миру див. мир 1; Рада Безпеки ООН — основний постійно діючий орган ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки; Рада Економічної Взаємодопомоги — міжнародна організація економічного співробітництва соціалістичних країн. В розвитку економіки соціалістичних країн все більшу роль відіграє Рада Економічної Взаємодопомоги (Комуніст України, 11, 1966, 53); Рада Міністрів СРСР — найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади СРСР; уряд СРСР; Рада Міністрів УРСР — найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади Української РСР; уряд республіки; Рада Народних Комісарів СРСР — до 1946 р. найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади; уряд СРСР; Рада Народних Комісарів УРСР — до 1946 р. найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади Української РСР; уряд республіки; Рада Національностей — одна з двох рівноправних палат Верховної Ради СРСР; Рада Союзу — одна з двох рівноправних палат Верховної Ради СРСР.

4. Орган державної влади, який здійснює диктатуру пролетаріату і є формою політичної організації соціалістичного суспільства. У Радах в нас люди трудящі, Народу і дочки й сини (Ігор Муратов, Наша вулиця, 1949, 5); Ради депутатів трудящих беруть активну участь у розв'язанні завдань економічного і культурного розвитку країни, підвищення добробуту народу (Комуніст України, 12, 1966, 5). Верховна Рада СРСР — найвищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган СРСР, який обирається шляхом загальних, рівних і прямих виборів при таємному голосуванні; Верховна Рада УРСР див. верховний.

5. У Запорізькій Січі та на Лівобережній Україні в XVII—XVIII ст. — загальні збори козаків. І зібралася козацька рада Круг Богданової булави, І звернула очі вся громада Крізь імлу до світлої Москви (Максим Рильський, III, 1961, 20). Рада генеральної старшини — на Україні у XVII-XVIII ст. — вузький дорадчий орган при гетьмані, створюваний зі складу Ради старшини; Рада старійшин див. старійшина; Рада старшини — на Україні у XVII-XVIII ст. — дорадчий орган при гетьмані, до складу якого входила вся старшинська верхівка, яка була виразником класових інтересів великих землевласників. Піч. Великий курінь, де відбувається Рада старшини Запорізької Січі (Олександр Корнійчук, I, 1955, 223).

Ілюстрації

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання