Пшеничка
Пшеничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пшениця. 2) Маисъ, кукуруза, Zea Mays L. ЗЮЗО. І. 142. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216. 4) Раковая икра. ЕЗ. V. 177.
Пшеничка 1. Пестл. до пшениця. Ниви.. аж ясніють золотавою пшеничкою і ячменем, срібним колоссям жита (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 83); — Моя батьківщина — на Данелевщині. Пшеничка там родила, житечко, просо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 373); Заробив Яшко три пуди з фунтами: жита, ячменю, проса. Фунтів з десять і пшенички капнуло (Андрій Головко, I, 1957, 178). 2. розм. Те саме, що кукурудза (перев. про качанії кукурудзи). За ті три дні її і не пізнати: запали очі,.. нечесане волосся у клоччя збилось і аж пожовкло, як гич у пшенички (Панас Мирний, III, 1954, 129); На високих стеблах кукурудзи, поміж довгим листям, заховалася смачна пшеничка (Семен Журахович, Опов., 1956, 168). 3. діал. Рід узору для вишивання. — Чи ви ж роздивились по шитках? .. се ляхівка, а се пшеничка (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 216); [Гапка:] Лавро, я хмеликом знамено вишиваю... Чи, може, пшеничкою краще було б? (Юрій Яновський, III, 1959, 105).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
18 15-43 03.jpg (файл)
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=v6eW81Ep20k
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977.
