Прохання

Проха́ння, -ня, с. Просьба. Левиц. Пов. 57. На моє прохання.... одгукнулись. Ном. Од. видав. І.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; просьба.

Вона докоряла йому в тому листі, що він не прийшов до неї з візитом в Кишиневі, не вважив на її щире прохання (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 71); Він звернувся до парубків з проханням доглянути його коні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 240); — Джантемир попросив мене передати.. прохання від нього і від усього аулу, щоб допомогли їм винищити вовків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 206); На його настійливе прохання, відрядили Захара на літню практику на Україну, до Уманського лісництва (Іван Ле, Право.., 1957, 93).

2. Письмове клопотання, заява, складена за офіційно встановленою формою.

Дарка Діброва успішно склала в місті іспит на вчительку і зразу ж написала десятки прохань в різні округи на посаду (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 37); В 1781 р. Соколов подає прохання в Державну медичну колегію про допущення його до екзамену на вчений ступінь доктора (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 43).