Промінь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Промінь, -ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.


Інші словники


Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 232.


Про́мінь, меня, чол. 1. Світлова смуга, що виходить із якого-небудь джерела світла чи предмета, який світиться, збирає у фокус або віддзеркалює світло. Перший промінь сонця лягав на море(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 398); Тихо, тихо з неба світить Промінь місяченька, Сидить моя русалонька Біля козаченька (Леся Українка, I, 1951, 330); Чорне небо креслили білі промені прожекторів (Петро Панч, Іду, 1946, 45); В тьмяному світлі каганця блиснули золоті промені ордена (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 155); — Промінь лазера з допомогою оптики мікроскопа фокусується у світлову пляму діаметром до одного мікрона, а то й менше (Знання та праця, 5, 1970, 17); * Образно. Для російського народу блиснули перші промені свободи (Ленін, 19, 1971, 405); Благословен, хто вигадав маяк, Цей промінь, що спалахує над морем, Надії й віри тріпотливий знак (Максим Рильський, III, 1961, 301); * У порівняннях. В кінці рівної, як промінь, алеї білів і горів вікнами проти сонця високий, з стрункими баштами палац(Юрій Смолич, I, 1958, 57); Бійці йшли неквапно, Промітатися весь зріст, рухались і прямо, і навскіс, розходячись променями (Олесь Гончар, III, 1959, 219); • перен. Прямі лінії, що розходяться в різні боки з однієї точки. Воєнком глянув на нього, примружив очі, і на скронях заграли пучки променів (Михайло Стельмах, II, 1962, 161); Мотовило [жатки].. складається з вала, жорстко закріплених на ньому хрестовин і дерев'яних планок, прикріплених до променів хрестовин (Зернові комбайни, 1957, 10). 2. перен. Швидкий, несподіваний прояв чого-небудь (щастя, радості, надії і т. ін.). Нетаєний промінь радості перелетів по Германовім лиці (Іван Франко, V, 1951, 439); Як променем щастя, спахнувши, засяють Ті очі, мов зорі.. Тоді пам'ятайте про мене згадати(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 424); Промінь надії надав Олесі нової сили (Олесь Донченко, VI, 1957, 90). 3. спец. Напрям поширення енергії хвиль (електромагнітних, світлових і т. ін.). Зварювальна техніка приймає на озброєння нове джерело нагрівання — електронний промінь (Наука і життя, 4, 1963, 10); Звуковий промінь — напрям, по якому йдуть звукові хвилі (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 309). Гамма-промені — те саме, що Гамма-проміння (див. гамма). Властивості тіл змінюються також при опромінюванні їх гамма-променями, протонами, дейтонами.. та іншими частинками (Наука і життя, 9, 1956, 7); Космічні промені — те саме, що Космічне проміння (див. космічний). Промені, які спричиняють іонізацію повітря на великих висотах, мають не земне, а космічне походження; їх так і назвали: космічні промені (Наука і життя, 9, 1970, 17); Рентгенівські промені див. рентгенівський. 4. іхт. Кісточки плавців водяних тварин. Плавці утворені кісточками, які називаються плавцевими променями. Між променями натягнута тонка зморшка шкіри (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 67); Отруйні залози скорпени [риби] розміщені в колючих променях спинного, анального і обох черевних плавців (Наука і життя, 7, 1956, 27).


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.


Промінь -меня, ч. 1) Світловий пучок, що виходить із якого-небудь джерела світла чи предмета, який світиться, збирає у фокусабо віддзеркалює світло. || перен. Прямі лінії, що розходяться врізнобіч із однієї точки. 2) перен. Швидкий, несподіваний прояв чого-небудь (щастя, радості, надії і т. ін.). 3) спец. Напрям поширення енергії хвиль (електромагнітних, світлових і т. ін.). Рентгенівські промені. 4) іхт. Кісточки плавців водяних тварин.

Іноземні словники


Толковый словарь Ожегова.


Луч - часть прямой линии, лежащая по одну сторону от какой-нибудь ее точки. Остронаправленный поток частиц энергии Spec Пример: Рентгеновские лучи. Ультрафиолетовые лучи. Тепловой луч. 3. - узкая полоса света, исходящая от яркого светящегося предмета Пример: Солнечный л. Л. прожектора. Л. надежды (перен. . : проблеск надежды). Л. света в темном царстве (перен., о чем-н, радостном, светлом в темной, отсталой среде).


Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.


Луч м. 1) а) Узкая световая полоса, исходящая из какого-л. источника света и воспринимаемая глазом. б) перен. Проблеск чего-л. 2) Линия распространения энергии, поток положительных или отрицательных частиц. 3) а) Одна из прямых линий, расходящихся в разные стороны из одного центра. б) То, что напоминает такую линию.


С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. Толковый словарь русского языка.


Луч , -а, м. 1. Узкая полоса света, исходящая от яркого светящегося предмета. Солнечный л. Л. прожектора. Л. надежды (перен.: проблеск надежды). Л. света в темном царстве (перен.: о чем-н. радостном, светлом в темной, отсталой среде). 2. Острона-правленный поток частиц энергии (спец.). Рентгеновские лучи. Ультрафиолетовые лучи. Тепловой луч. 3. Часть прямой линии, лежащая по одну сторону от какой-н. ее точки (спец.). II прил. лучевой, -ая, -ое (ко 2 знач.). Лучевая энергия. Лучевая болезнь (вызываемая ионизирующими излучениями в дозах, превышающих допустимые).


Толковый словарь Даля. — 1863—1866


Луч м. прямой путь невесомого вещества, от точки исхода до встречи им предмета; понятие отвлеченное, предполагающее, что вещества эти исходят в виде нитей или тонких струек; употреб. бол. о свете, иногда о тепле и пр.

Ілюстрації

Медіа

Додаткові дані

Цікаві факти

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 232.
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
  4. Толковый словарь Ожегова.
  5. Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.
  6. С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. Толковый словарь русского языка.
  7. Толковый словарь Даля. — 1863—1866