Пролітати
І. Проліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015.
ІІ. Проліта́ти, -та́ю, -єш, гл. Облетѣть. Я ввесь світ пролітала, золотих горів не видала. Чуб. V. 336.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПРОЛІТАТИ, аю, аєш, недок. і док., ПРОЛЕТІТИ, ечу, етиш, док.
1. неперех. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил в якому-небудь напрямку, над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо). Широкеє поле, широка толока, тільки орлам пролітати (Павло Чубинський, V, 1874, 128); Раптом зупинилися три пташки, що пролітали повз нього (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 39); Високо в небі пролітали з курликанням журавлі (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 43); Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші, хіба що поскрипування старого ярма, крик воронячих зграй, що з шумом пролітали мимо підвід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 138); Хіба де довга оса пролетить, погуде, пов'ється над тим місцем і полетить геть (Панас Мирний, IV, 1955, 83); Повзбіч вуха Сич лупатий пролетів (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 246); Десь в саду пиляє пилка, пролетіла тихо бджілка (Павло Тичина, II, 1957, 229); // Швидко проноситися в повітрі над ким-, чим-небудь, повз когось, щось і т. ін. завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху тощо). То вітер подме крижаний, то пролетить сніжок (Юрій Яновський, II, 1954, 108); Над лінією окопів пролітали кулі (Іван Ле, Історія радості, 1947, 10); Олов ри пролітали низько над головою (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 177); Кілька грудок пролетіло межи Тиховичем і Савченком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Гримнув вистріл, і куля пролетіла мимо голови опришка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286); // Рухатися, пересуватися в повітрі або космічному просторі в якому-небудь напрямку, над кимсь, чимсь і т. ін. (про літальні апарати). Над будинком «Слово» пролітають в небі літаки (Володимир Сосюра, II, 1958, 8); У повітря підіймається неквапливий поршневий літак ЛІ-2.. Він пролітає над об'єктами — локаторами, радіостанціями (Радянська Україна, 20.VIII 1972, 4); Літак пролетів над аеродромом і зник за лісами (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 19); // Летіти у повітрі, космосі в певному напрямку на літальних апаратах (про пасажира, командира корабля або пілота). Він [льотчик] пролітає над тайгою, над широкими ріками (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Над селом пролітав славний російський пілот Уточкін (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 90); Пролітаючи над Південною Америкою, тов. Ніколаєв [космонавт] передав привітання народам Латинської Америки (Радянська Україна, 12.VIII 1962, 2); Він думає, чи то часом не син пролетів, та й розписався тасьмою в небі над рідним вранішнім степом (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14); // Проноситися над землею, поверхнею чого-небудь тощо (про вітер, вихор і т. ін.). Вітер без гуку пролітав над селом (Леся Українка, III, 1952, 567); Світило сонце, пролітав вітрець, гойдаючи гілки вишень, яблунь і груш (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 22); Вихор пролетів над Дніпром (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 482); // На льоту проникати, проходити через що-небудь, крізь щось. Панські закони — павутиння, в котрім муха плутається, а джміль пролітає (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 134); Вогняні страшні птахи пролітали через будинок, у якому жили Фелікс, Воля і тітка Саша (Юрій Яновський, II, 1954, 33); Ззаду почувся крик: — Розступіться! дайте дорогу! І не встигли ще розступитись, коли крізь юрму пролетіло щось мокре, все у рідкому болоті, захлюпало всіх (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 92); // Проходити навиліт (про кулю). Нуля пролетіла крізь шапку; // Швидко переміщатися в космічному просторі (про небесні тіла). [Дід:] Комету бачив. Пролітала колись отам за хлівом з великим хвостом (Олександр Довженко, I, 1958, 348); Ми народилися, коли селом мала пролетіти вогненна комета (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 12); Он зірка в небі пролетіла, погасла зірка в вишині (Володимир Сосюра, II, 1958, 75); // перен. Поширюватися, розноситися (про звуки, слова і т. ін.). Руфін і Прісцілла проходять за сцену.. Коротке зітхання пролітає по людях. Публіка гучно встає і рушає виходити з цирку (Леся Українка, II, 1951, 544); Недалеко прогриміла підвода, пролетіли чоловічі й жіночі голоси (Михайло Стельмах, II, 1962, 57); — Прапороносці, в голову колони! — пролетіла команда командира полку (Олесь Гончар, III, 1959, 296); // перен. Швидко поширюватися (про чутки, новини і т. ін.). Багато-багато перебулося тих днів, поки аж прийшов той день, що по місті новина, як с
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Вхід · Реєстрація Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
