Поїднання
Поїдна́ння, -ня, с. и пр. = Поєднання и пр.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОЄДНА́ННЯ, я, сер. 1. Дія і стан за знач. поєднати 1, 2 і поєднатися 1. Поєднання першокласної кінноти з масою бронемашин створювало таку силу, перед якою, здавалось, ніщо не встоїть (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 1, 607); — Це було потайне поєднання наших душ (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 232); — Що ж нас від гибелі спасе? А то: міцніше поєднання Всіх сил, що тільки є живі (Павло Грабовський, I, 1959, 134); Просто передо мною здіймався голий шпиль гори. На вершечку росла сосна. Я й тепер бачу це чарівне поєднання (Юрій Яновський, II, 1958, 104);Характерною рисою «Капіталу» Маркса є органічне поєднання в ньому революційної теорії і революційної практики (Комуніст України, 6, 1966, 20); Пісня відзначається особливо тісним поєднанням слова й мелодії(Радянське літературознавство, 5, 1958, 22). 2. заст. Угода, договір. Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання (Словник Грінченка).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Поїднання, -ня, с. и пр. = поєднання и пр
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Поєднання, ня, с. 1) Примиреніе. 2) Договоръ, соглашеніе. Повернувсь додому і почав підводити своїх двох грошовитих знакомих (на гуртові гроші торгувати.)… Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання. Чуб. II. 664.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
єднання -я, с. Тісний зв'язок; згуртованість. || Взаємозв'язок, ділові, дружні стосунки; близькість відносин.