Порозгублювати

Порозгублюва́ти, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш. Богодух. у.

Джерело: Словник української мови Б. Грінченка. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 347.

Зміст

Тлумачення слова у сучасних словниках Розгубити все чи багатьох по дорозі чи з часом. розм. Втратити чи розгубити групу речей чи людей.

Розгу́бити, -блю, -биш, гл. Розгубити чи втратити багато чого.