Пообвисати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Пообвисати, ємо, єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПООБВИСА́ТИ, ає, док.
1. Обвиснути (про багато чого-небудь). Сонце стояло посеред неба, нестерпно пекло, гарбузове листя пообвисало (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254); Постать Якова чорніла в кутку коло стіни,.. руки його пообвисали, голова хиталася на в'язах (Панас Мирний, I, 1954, 204).
2. Обвиснути в багатьох місцях. «Але ж талія моя не кругла, — сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку», — подумала Балабушиха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215).
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
ПООБВИСА́ТИ, ємо, єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Большой украинско-русский словарь
ПООБВИСА́ТИ — дієсл. док. виду (що зробити?); неперех. Дієприслівникова форма: пообвисавши.