Позаклада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки. Левиц. І. 103. 2) Позакладало. Заложило уши. Їм позакладало. Они оглохли. Гліб.
