Подеревеніти, подерев’яніти, -нію, -єш, гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Чуб. V. 1069. Вона не заплакала, а тілько вся подерев’яніла. Кв.
