Побідніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Побідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.
Сучасні словники
Побідні́ти — процес масового або групового збідніння, втрати достатку чи майна певною спільнотою або великою кількістю людей протягом певного часу. Слово має давньослов'янське коріння, похідне від основи *běda (біда, нестатки).
Джерела та література
Етимологічний словник української мови (ЕСУМ). Словник української мови (СУМ-11 та СУМ-20).