Побрести
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл. 1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Ном. Хоч побреду через воду, да до свого роду. Чуб. V. 460. 2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів. Рудч. Ск. II. 14.
Сучасні словники
Побрести́ — означає початок повільного, важкого руху або перехід водойми вбрід. Слово має давньоіндоєвропейське походження (корінь *bhredh- — іти по воді). Семантичний розвиток відбувався від вузького значення «переходити річку» до ширшого «йти важкою ходою», оскільки рух у воді вимагає значних зусиль і є повільним. Спорідненими є слова: брід, брести, брів.
Джерела та література
Етимологічний словник української мови (ЕСУМ). Том I, стаття «Брести». Словник української мови (СУМ-20). Академічне видання НАН України.
