Побирати

Побира́ти, -ра́ю, -єш, гл. Брать. Сум нас побирав. Насъ охватывала печаль. Вх. Зн. 50.

Сучасні словники

ПОБИРАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Брати. Думала, що тоді не мав би [чоловік] за що впиватися, бо всі доходи зі свого грунту вона сама побирає (Март., Тв., 1954, 335); Я рішив, що не маю більш морального права побирати гроші за лекції, котрих я не даю (Хотк., І, 1966, 148); Побирає [Аглая-Феліцітас], як і давно, науку музики в свого давнього вчителя (Коб., III, 1956, 307).

@ Побирати на сміх - те саме, що Брати на сміх (див. брати). Всі дивувалися єго [його] силі і боялися.. Робітники не побирали на сміх і не робили збитків (Стеф., І, 1949, 126); Сум побирає - те саме, що Сум бере (див. сум). - Земля дуднить, галуззя хрустить, рев, крик та писк по лісі, аж сум побирає (Фр., IV, 1950, 69).

Ілюстрації