Побережжя

Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. Чуб. V. 277. На побережжі пасуть. Ум. Побережжячко.

Академічний тлумачний словник

ПОБЕРЕ́ЖЖЯ,-Я, сер. Смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера і т. ін.; узбережжя. Піна б'ється в побережжя... Вітерець із моря віє... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 39); Пейзажі змінювалися по долинах, сопках і узгір'ях легендарного Примор'я, один від другого глухіший і таємничіший. Немає нічого в світі, схожого на це побережжя (Олександр Довженко, I, 1958, 104).

Словник української мови

Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. Чуб. V. 277. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.

Ілюстрації