Паненя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Паненя́, -ня́ти, с. Барское дитя. Як пани добрі, то й людям добре, та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! МВ. І. 37. А узяв я паненя, та й не рівня моя. Грин. III. 685. Иногда употребляется въ томъ же значеніи что и підпанки. Не так пани, як паненятка. Ном. № 1238. Ум. Паненя́тко.
