Оте́мні́ти, -нію, -єш, -осліпнути, втратити зір Годів сім мені було, як я отемнів. Харьк. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом. Млак. 71.
