Оковирний

Окови́рний - прикметник

Сучасні словники

ОКОВИРНИЙ, -а, -е, розм. 1. Який має гарний, привабливий вигляд; доладний, зграбний, охайний.

«На столі лежав оковирний записник у шкіряній оправі, що відразу привертав увагу своєю витонченістю». 2. Приємний для сприйняття (про мову, слова, звуки); влучний, гармонійний.

«Його промова була напрочуд оковирною: кожне слово стояло на своєму місці». 3. у знач. присл. оковирно. Пристойно, належним чином, так, як слід. Етимологія: Слово є позитивною формою до поширеного неоковирний. Утворене шляхом префіксації (о- + ковир-). Корінь пов’язаний із діалектним ковирити — «колупати», «майструвати», «робити щось вигадливо». Синоніми: доладний, зграбний, чепурний, показний, привабливий, влучний. Антоніми: неоковирний, незграбний, недоладний.

Ілюстрації

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9