Оковзнутися

Оковзну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. О. 1861. X. 35.

Сучасні словники

Оступитися на слизькому місці; посковзнутися. Оковзнувшись, впав [батько] на льоду, переломив собі руку й тоді вже мало що міг робити (Гр., І, 1963, 431); Воно ж завжди так — що одному на шкоду, те іншому на сміх. Йде людина дорогою, оковзнеться, розтягнеться на весь зріст — побачать те сміхуни — заливаються (Збан., Курил. о-ви, 1963, 216); // перен. Припускатися помилок у яких-небудь діях, поведінці і т. ін. — Великий світ, та слизькі дороги: той, дивись, там оковзнувсь, той — там спіткнувсь, один — з гори впаде, другий — у болото влучить, і не нам, грішним, карати свого брата! — відмовив Максим (Л. Янов., І, 1959, 296); — Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись оковзнешся, впадеш і вже не зведешся (Мушк., Чорний хліб, 1960, 140).

Ілюстрації