Оживляти
Оживля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. оживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Достать там цілющої і живущої води, то я тоді їх оживлю. Рудч. Ск. І. 155.
ОЖИВЛЯТИ, яю, яєш і рідко ОЖИВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЖИВИТИ, оживлю, оживиш; мн. оживлять; док., перех.
1. Повертати до життя, робити знову живим. Іди [зоре] веселити живучих і оживляти умерлих!.. (Леся Українка, IV, 1954, 281); Масна від вологи земля оживляла коріння, гнала по стовбурах та гілочках життєдайні соки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 60); * Образно. Роздумуючи про долю культури, Тичина уїдливо іронізував над націоналістами, що намагалися оживити труп реакційної буржуазної культури (Поезія і революція, 1956, 53);
Відновлювати фізичні й духовні сили, робити життєдіяльним. Поки мене терли, та оживлювали, та покріпляли, то вже почало смеркатися (Іван Франко, IV, 1950, 16).
2. перен. Відновлювати у пам'яті давнє, забуте, зникле і т. ін. Оживляючи минуле, я сам інколи насилу вірю, що все було саме так, як було (Максим Горький, Дитинство, 1947, 15); Щиро і радісно вітаю Вас в день Вашого свята. Нехай той день оживить в пам'яті людській Ваші заслуги як поета, що ніжно і любовно приніс в дар братньому народові велике слово українського генія — Т. Шевченка (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 395); Несподівана зустріч з Сергієм Рудем оживила в пам'яті Олега Івановича тяжкий випадок з його життя (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 88);
Пробуджувати знову; відновлювати. [Маруся:] Хто дав тобі право оживляти занедбані надії?.. (Панас Мирний, V, 1955, 99); Навіщо ж ховати змарнілі квіти, навіщо оживляти завмерлі мрії? (Леся Українка, III, 1952, 587); Вони обидва, не перемовившись і словом, почували подих весни, що оживлювала їхні задубілі чуття (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 300).
3. Виводити з стану млявості, байдужості; робити жвавішим, веселішим. Мене радував її голос, мене оживляла її присутність (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 335); Торти й вина трохи оживили гостей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 196); Почуття полегкості оживило його, вмить підбадьорило (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 80);
Надавати рухливості, виразності, жвавості (обличчю, очам). Знов усмішка оживила її вродливе обличчя, тільки це вже була задумлива, тиха, трохи журлива усмішка (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 18); Злість оживила прим'яте, трохи роздуте біля вух обличчя дукача (Михайло Стельмах, II, 1962, 12).
4. перен. Наповнювати життям, діяльністю і т. ін. Зв'язок з багатими ще тоді угро-руськими громадами оживив усю верховину (Іван Франко, VI, 1951, 38); — Він, — мотивувала вона цю пораду, — сам один, .. буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату та перейме почасти його газдівство в свої руки (Ольга Кобилянська, II, 1956, 311); Голодний Степ, мертву пустельну землю, беруться більшовики оживити — говорив газетний стовпчик (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 25).
5. перен. Робити інтенсивнішим, активнішим, діяльнішим. [Антоніо:] Не жахайтесь, любий друже! Постарів Тоніо, та ще живий, ще й хоче торг у вас тут оживити (Леся Українка, III, 1952, 113); Революція [1905—1907 рр.] безпосередньо оживила революційний рух в Німеччині, Австро-Угорщині і у Франції (Історія УРСР, I, 1953, 622).
6. перен. Робити яскравішим, барвистішим. Як весело, як молодо шумить Під берестом чи дубом віковічним, Стемнілу оживляючи блакить, Вогонь рибальський разом з поетичним! (Максим Рильський, Зграя.., 1960, 16); Ось знов, як з хмари, виткнувся рядок хлопців та дівчат і оживив образ ясними барвами строїв, молодими розпаленими обличчями... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 232); Завод, осяяний сонцем. Тільки як же його оживити, щоб не вийшло на папері сухе креслення? (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 187).
