Огулом
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Огулом, нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. Бачите, щоб було посходніш, сторгуємось огулом. Стор. 2) Вообще. Мовлячи огулом, треба сторожко підступати.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОГУ́ЛОМ, присл., розм., рідко. 1. Усі (все) разом; гуртом, не розбираючись. Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (Вас., І, 1959, 191). 2. Загалом, в цілому. Було, що Давид раптом спитав у дядька Левонтія: скільки воно десятин у Рокитному всієї землі — і Книшевої, і Губаренкової, і інших — огулом (Головко, II, 1957, 106).
Великий тлумачний словник сучасної мови
огу́лом присл., розм., рідко. 1》 Усі (все) разом; гуртом, не розбираючись. 2》 Загалом, у цілому.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 623.