Облудник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Облудник, -ка, м. Лицемѣръ, притворщикъ. Нещира, лицемірна людина. Оті всякі пузатенькі демократи — облудники. Дурили й дурять просту, наївну людину (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 94).хитрюга, махляр, махляй, крутій, дурисвіт, ошуканець, ПРОЙДИСВІТ, ШЕЛЬМА, облудник, плутяга, (що вдає знавця) шарлатан; (у картах) шулер; шахрун.Сплітки тут, сварки, заздрість. І ігумен дурень, і економ шахрай — і, послухаєш, кожен з «братів» злодій і розбійник (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 141); Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови про те, що березовий дьоготь трохи дорогий, що зіньківські ковалі всі до одного шахраї і за підкову беруть такі гроші, що, мабуть, і в самій Полтаві люди б дивувалися, коли б їм розказав (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 154);