Обговорення:Коц
Коц - грубе вовняне однотонне вкривало з начісками; (рідко) покривало на ліжко з якої-небудь тканини; ворсовий пристрижений однобічний килим
Словник Грінченка
-ця, м. 1) Коверъ. Вас. 172. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Кв. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли. Стор. 2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Гол. Од. 82. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем. Мир. ХРВ. 315.
Сучасні словники
- Академічний словник української мови
1. Грубе вовняне однотонне вкривало з начісками. Довго я качалась в постелі, загорнувшись коцем з головою, щоб зогрітися (Панас Мирний, IV, 1955, 348); — Осьде маєш коц і простирало, — крикнув [наглядач], кидаючи ті речі фігурці на голову і майже до землі її пригнітаючи (Іван Франко, II, 1950, 341); Ярема і Кемпер їхали в одних санях. Лежали на сіні, вкритім теплим гуцульським коцем (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 89); // рідко. Покривало на ліжко з якої-небудь тканини. У.. кутку.. — ліжко, заслане м'яким шовковим коцем (Панас Мирний, II, 1954, 232). 2. Ворсовий пристрижений однобічний килим. Лави і над ними стіни були вкриті коцем (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); З другої половини XVI ст. з'являються назви «коц» і «ліжник», які .. означали окремі види килимів (Народна творчість та етнографія, 2, 1961, 92).
