Німець
Німець, -мця, м. 1) Нѣмецъ. 2) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Свид. 37. Ум. Німчик.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. НІ́МЕЦЬ див. ні́мці.
НІ́МЦІ, ів, мн. (одн. ні́мець, мця, ч.; німке́ня, і ні́мка, и, ж.). Основне населення Німеччини; люди, які належать до німецької національності. Німець все показував їм [вербівцям], як ходити коло машини, і вони насилу оговталися (Н.-Лев., II, 1956, 200); [Семен:] Довелось мені.. у німців стать на поденну (Кроп., І, 1958, 62); Бідна німка плакала із жалю та сорому за таку відправу від панів (Л. Укр., III, 1952, 646); Спливало в уяві тупе, огидне обличчя німкені Фолькенрат (Донч., VI, 1957, 212).
2. Німець, мця, м.
1) Нѣмецъ.
2) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Свид. 37. Ум. Німчик.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 424.
2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567.
3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 425.
