Нужний

Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный. 2) = Нуждений І. Горе мені нужному, що я винен кожному.

Значення у різних словниках

Словник старих і незрозумілих слів

Нужний — трудний, тяжкий, сумний.

Академічний тлумачний словник української мови

НУЖНИЙ(НУЖДЕ́ННИЙ), а, е.
1. Який терпить нужду (у 1 знач.); бідний. Народ нужденний, прибитий, понурий, супроти чужих несмілий і недотепний (Іван Франко, VI, 1951, 7); Перед нами — брат нужденний, Яким він і справді є. Тягне жереб свій злиденний Та кляне життя своє (Павло Грабовський, I, 1959, 146); Люди, побачивши Харитона Кононовича, зойкнули: та це ж той самий дід Харко, обідраний та обмащений.. — наймит-наймитом, темний, нужденний і старий (Юрій Яновський, II, 1954, 162); // Страдницький, змучений. З ями.. виглянули сірі каламутні очі і змарніле, нужденне, ніби запухле лице (Нечуй-Левицький, III, 1956, 335); Германіє погляд упав якраз на його нужденне лице, перед часом зів'яле і вихуджене (Іван Франко, V, 1951, 227); Вони [повстанці] мали нужденний вид, були в драних сорочках і штанях, босі або в прілих постолах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 60).
2. Який відзначається надзвичайною убогістю; злиденний, жебрацький. У нужденній буді, де він спав, Було так душно, брудно, гидко (Іван Франко, XIII, 1954, 309); В темній маленькій кімнатці лежить на нужденній постелі старий чоловік із шляхетними рисами лиця, котрі викривила страшна хвороба (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101); У кожної з бідніших жінок пропливало разом своє нужденне життя праці, темноти, злиднів (Василь Еллан, II, 1958, 9); Під облупленою нужденною хатою зібралися колом, бійці, що наздоганяли частину (Олесь Гончар, I, 1954, 9);

//  Жалюгідний, мізерний, нікчемний. Я тільки тепер побачив село — нужденну купку солом'яних стріх. Воно ледве помітне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227); Сидів [Вася] уже не на тому коні, котрим вирушав у похід, а на якійсь кошлатій, нужденній шкапі (Олесь Гончар, III, 1959, 187).

Сучасні словники

СТОМЛЕННИЙ, стомленна, стомлене; стомлений, пригноблений, змучилося (кніжн.). 1. прич. жнив. бавовняні. вр. від знемоги. Стомлений недугою. 2. тільки повн. Вкрай стомлений, змучений, виснажений. Стомлене обличчя.

Словник синонімів

БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ], НЕІМУ́ЩИЙкнижн.,заст.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.,ГО́ЛИЙпідсил. розм.,НИ́ЩИЙ підсил. заст.,ОБІ́ДРАНИЙ[ОБДЕ́РТИЙ]підсил. розм.,ГОЛОДРА́НИЙзневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙзневажл., ЗАДРИ́ПАНИЙзневажл., МІЗЕ́РНИЙзаст. зневажл.,ГОЛОДРА́БИЙдіал.
СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ[ВТО́МЛЕНИЙ], НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився).

Цитати з творів

Стомлені женці кладуть на лаву й під лаву серпи, торби (С. Васильченко); Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко); Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко); Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (пісня); Іде чумак заморений, Курою покритий (Я. Щоголів); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити (В. Гжицький); Все спить, поморене денною працею (Панас Мирний); Любо впасти на зелену тінь натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський); Притомлені косарі потяглися до кущів верболозу (І. Цюпа).
Повернувшись із служби, Павло оженився на Явдосі тому, що вона була такою бідною, як і він (Григорій Тютюнник); В одному селі жив собі убогий чоловік Петро Клепало з жінкою Марусею (І. Нечуй-Левицький); К іменитим панам, К неімущим старцям, К козакам-молодцям, К чорнобровим дівкам, У душах, у серцях Тугою-лучиною, пісне, заньмися! (М. Костомаров); [Дід Вакула:] Аж і Гриць тут коло мене - Се таке хлоп’я злиденне, Сиротисько, без кута (І. Франко); Навпроти, на повалених велетнях-смереках сиділи нужденні дроворуби, хто голим тілом світив, хто в сірятині (І. Драч); - Чи гаразд у їх господі? - Де там! такі стали голі (Марко Вовчок); Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, Убогих, нищих... (Т. Шевченко); Попи до послуху схиляли Своїх обідраних братів (М. Гірник); - Скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого [робочого] люду..? (М. Коцюбинський); Його попихачі, заскочені такою нежданою милістю воєводською до голодраного пройдисвіта, мовчки посунули з каплиці слідом за Стрижаком (П. Загребельний); Вожакувати над валкою зголосився Нестір Цимбал, вічний заробітчанин, ..єдине багатство якого складалося з купи дітей, дрібної та голопузої династії Цимбалів (О. Гончар); У Тодора Гранчака розцвітає обличчя: - Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); - Об Олексіївні, ось об Галочці, і думати не смів. Хто вона, і хто я, мізерний (Г. Квітка-Основ’яненко): - Пор. 1. небага́тий.

Ілюстрації

Джерела

http://sum.in.ua/s/nuzhdennyj (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 453.) https://uk.worldwidedictionary.org/нужденний https://uk.worldwidedictionary.org/стомлений