Немока

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Немо́ка, -ки. 1) об. Тотъ, который не молится. Ном. № 10781. 2) ж. Илъ. Галиц. Желех.