Небогий

Небо́гий, -а, -е. Бѣдный. Угор.

Значення слова небога: моб. півд. зап. бідняк, убогий, жебрак, каліка, покалічений; нещасний, бедующій. Небога, в цих знач. і ще в знач. племінника, далекого рідного, залишилося досі в малорос. і білорус. прислівники, але уптребл. в злодій. курей. та ін.; встарь говорили НЕБОГА вм. убогий. Прислів'я: Ось тобі, Боже, що нам негоже (що нам не мило, то попу в кадило) спотворена із малоросійської: від тоби, небоже, что нам негоже. Від НЕБОГА, небожак або неборак, то ж, небога.