Наїсти

Наїсти, -ся. См. Наїдати, -ся.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАЇДАТИ, аю, аєш, недок., НАЇСТИ, їм, їси; наказ. сп. наїж; док., розм. 1. неперех. З'їдати в якій-небудь кількості. — А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найми? — Раджу. Однаково пропаде дівка. Наїсть, нап'є вдома, тобі ж гірше буде... А їй одна доля: у наймах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); — Ось, багато напили, наїли, один втік, а цей неплатоспроможний! — швидко тараторила офіціантка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 140). 2. перех. З'їдаючи багато доброї їжі, набувати великий живіт, товсте обличчя і т. ін. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте! (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 60); Благально склав [чоловік] руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 56); Розчинились двері, і до нашої камери не зайшов, а поточившись, влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 89).

"Словопедія"

НАЇСТИ наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо. Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

НАЇ́СТИ див. наїда́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 96. Наї́сти, ся. См. Наїдати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 490.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Наїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наї́сти, наї́м, наїси́, гл. 1) Съѣдать, съѣсть извѣстное количество. 2) Только сов. в. Преслѣдовать. Оце наїдають цюю чоловіка. Черном.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

	наЇсти 

перевод с украинского на русский Глагол 1. наесть 1. = наїдати

Словари и энциклопедии на Академике

наїсти это: ТолкованиеПеревод • • • • • • • • наїсти див. наїдати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. • наїрі • наїстися Смотреть что такое "наїсти" в других словарях: • наїсти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови • наѣстисѧ — НАѢ|СТИСѦ (4*), МЬСѦ, СТЬСѦ гл. Наесться: и ˫ако наѥхомъсѧ. и принесе водѹ и пихомъ. ПрЛ XIII, 88а; лисицѧ слезою вербьною сама лѣчить(с). жлы плоти ѥхидны на||ѣдшисѧ. ѿриганиѥмь вереда ѣдовитагѡ гонзаѥть. МПр XIV, 33–33 об.; и аще ѹзрѧть насъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) • наїдати — а/ю, а/єш, недок., наї/сти, ї/м, їси/; наказ. сп. наї/ж; док., розм. 1) неперех. З їдати в якій небудь кількості. 2) перех. З їдаючи надміру їжі, набувати великий живіт, товсте обличчя і т. ін … Український тлумачний словник • На дне совести — На днѣ совѣсти. Ср. Люди слабодушные отыскивали на днѣ совѣсти что нибудь постыдное. Салтыковъ. Круглый годъ. 1 ое Мая … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография) • на — (73) А. Предлог с вин. пад. 1. При обозначении предмета или пространства как места, куда направлено действие: Своя вѣщіа пръсты на живая струны въскладаше. 4. Наведе своя храбрыя плъкы на землю Половѣцькую за землю Руськую. 5. А всядемъ, братіе,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве" • наѣхати — НАѢ|ХАТИ (17), ДОУ, ДЕТЬ гл. 1. Выехав, натолкнуться на что л., обнаружить что л.: i тѹ наѣхаша пещерѹ непроходнѹ. в неiже бѧше множьство чюди влѣзше. ЛН XIII–XIV, 144 (1268); Михалко же... иде борзо по ни(х)... и наѣхаша дорогу их. и поѣхаша по… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) • На душу взять — (иноск.) на совѣсть; на отвѣтственность, обязаться, ручаться. Ср. На душѣ лежитъ на совѣсти: не даетъ покою … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография) • На межевой яме сечен — На межевой ямѣ сѣченъ (иноск.) знаю, помню, на себѣ испыталъ. Межевая яма (гранная), гдѣ для признака зарыты уголья ( не гніющіе). Ср. «Не разсказывай мнѣ: я на межевой ямѣ сѣченъ». Ср. Встарину сѣкли у насъ ребятишекъ на межѣ, чтобъ они помнили… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография) • На одной ноге стоя — На одной ногѣ стоя (иноск., ирон.) объ особенномъ искусствѣ. Ср. Счастливъ тотъ, кто, на одной ногѣ стоя, двѣсти стиховъ пишетъ въ часъ одинъ. Кн. Кантемиръ. Сат. на безстыдную нахальчивость. Ср. Au pied levé. Ср. ...in hora saepe ducentos, Ut… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография) • наїстися — наїдатися (чого й без додатка повністю задовольнити потребу в їжі), насититися, насичуватися (чим і без додатка), нажертися, нажиратися, напхатися, напихатися, набухатися, налопатися, напертися, натоптатися, натоптуватися (чим), натріскатися,… … Словник синонімів української мови

Ілюстрації