Насміяти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Насміяти(-ся), -смію́(-ся), -смієш(-ся), гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й не дати з себе насміятись. Нп.