Надівати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надіти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Мет. 266. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Левиц. Пов. 22. Въ думѣ про Ганджу Андибера надіє вм. надіває. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє. Мет. 380.