Навскіс

Навскіс, нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. См. Навкіс, навкоси.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

НА́ВСКІ́С, присл. Не прямо, а під кутом до чого-небудь; по діагоналі. Щоб вода якого не звалила з ніг, козаки почіплялися за руки і йшли навскіс до другого берега (Мак., Вибр., 1956, 437); Черкашин.. розгорнув [папірець] і ще раз прочитав кілька похапливих слів, написаних навскіс олівцем (Дмит., Розлука, 1957, 8); Матвій підіймає голову і швидко знаходить в небі трьох лебедів, які, не махаючи крильми, навскіс опускаються на плесо (Стельмах, Хліб.., 1959, 465).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 42.

Навскі́с нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. См. Навкіс, навкоси.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 473.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАВСКІС, присл. Не прямо, а під кутом до чого-небудь; по діагоналі. Щоб вода якого не звалила з ніг, козаки почіплялися за руки і йшли навскіс до другого берега (Осип Маковей, Вибр., 1956, 437); Черкашин.. розгорнув [папірець] і ще раз прочитав кілька похапливих слів, написаних навскіс олівцем (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 8); Матвій підіймає голову і швидко знаходить в небі трьох лебедів, які, не махаючи крильми, навскіс опускаються на плесо (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 465). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 42.

Навскіс-це...

Навскіс-НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування - не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ [НАВСКОСЯКА́] розм., НАВСКОСЯ́К розм. рідше, НАВКОСЯ́ розм. рідше. Марія перейшла навскіс дорогу (С. Тудор); Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (М. Томчаній); Краплі дощу навскоси падали за віконцем (П. Тичина); Сонце ще не зайшло, скісно, через листя кущів і молодих дерев просівало своє червонясте проміння (В. Минко); Перетинати поле по діагоналі; Макарові пригадалася низенька, гладка жінка, років сорока восьми, з маленькими, навкоси прорізаними очима (Л. Яновська); Та раптом поплавець у глиб навскосяка Пішов (М. Рильський); Чорний кіт.. з великою самоповагою почимчикував навскосяк через дорогу (Є. Гуцало).