Мчатися

Мча́тися, мчуся, мчи́шся. Мчаться. Коли чує Наталка за нею женуться. Озирнулась се Данило мчиться. МВ. І. 157. К Еолу мчалась як оса. Котл. Ен. І. 4. , мчу́ся, мчи́шся, недок. Те саме, що мча́ти 1. І знову день ішов за днем, мчалися безупинно хмари над головою, стікали до безодні дощові потоки, і все було по-давньому (Хотк., II, 1966, 268); Десь кричать і мчаться паровози (Сос., І, 1957, 206): Взяла [Юнона] спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса (Котл., І, 1952, 66); Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини, риє задубілу кору землі і мчиться ярами до річки (Мирний, III, 1954, 66).

Ілюстрації