Мушкет
Мушке́т, -та, м. Мушкетъ. Іде козак в Україну, мушкет за плечима. Чуб. V. 86. Ув. Мушкетюга.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Старовинна ґнотова рушниця великого калібру.
Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (Павло Чубинський, V, 1874, 86);
[Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів... (Борис Грінченко, II, 1963, 541);
Розлючений поляк підкинув до ока мушкет і стрельнув (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 329).
Етимологія слова
Назва цієї древньої вогнепальної зброї запозичена через польську з французької, де mousquet походить від латинського musca - "муха".
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаво знати!
Мушкéт, гаківниця - ручна вогнепальна зброя з ґнотовим замком. Калібр 20-23 мм, дальність стрільби до 250 м. В кін. 17 — поч. 18 ст. замінені кременевими рушницями. В англомовних країнах мушкетами називалися всі гладкоствольні рушниці (англ. Musket). В Україні козаки називали мушкети гаківницями, які відрізнялися методом кріплення: під час стрільби кріпилися до стіни, борту судна або брустверу спеціальним гаком, який було розташовано на прикладі[1].
Мушкети спочатку використовувалися в Китаї при династіях Мін і Цін, принаймні, починаючи з XIV століття. Знамениті яничари в Османській імперії використовували мушкети, також починаючи з XIV століття. У Європі мушкети з'явилися вперше в Іспанії на початку XVI століття.
Іноземні словники
Мушкет - musket [ ˈmʌskɪt ][2]
