Мурар
Мурар, -ра́, м. = муляр 1. Гол. II. 710. - будівельний робітник, який виконує роботи з мурування або ремонту конструкцій зі штучних і природних будівельних матеріалів. Мулярами зводяться цегляні житлові будинки, промислові комплекси, гідротехнічні споруди і мости.
Слово муляр в українській мові має германське походження: або від сер.-в.-нім. mürære, або від нім. Maurer: можливо, через посередництво пол. murarz.
Історія
Ремесло мурара — одне з найдавніших, історія цього заняття йде в глибину тисячоліть. З'явилось воно, напевно, тоді, коли виникла потреба будувати постійні житла в умовах нестачі деревних матеріалів, але при наявності каменю, як у Середземномор'ї, або глини, як, наприклад, у Стародавньому Межиріччі. Відомо, що ще в ІІІ тисячолітті до нашої ери жителі Месопотамії будували величезні храми-зикурати, для яких були потрібні мільйони цеглин. У землях з різними природними умовами мистецтво муляра формувалось різними шляхами: вплив справляли не тільки багатовікові традиції будівництва, але й характер матеріалу, що мався у розпорядженні будівельників. Так, брак якісного будівельного каменю в околицях Лондона зробив його «цегляним містом», а Париж тривалий час будували з «лютеційського вапняку», що у величезній кількості надавали каменярні Паризького басейну.
Сучасність
Поява монолітних каркасів, змінення технічних засобів зведення будівель не витіснили мурування. Досі ця професія є одною з найбільш затребуваних на ринку праці. Поряд зі звичайним мураром, існує ще професія мурара-монтажника. Він здійснює не тільки мурування, а й установлення залізобетонних перекриттів, дахів, збірних конструкцій.
Ілюстрації
Франсіско Гойя, Поранений муляр, 1786—1787
Мурар
Робота муляра
