Мрійниця

Мрійниця, -ці, ж. Мечтательница. Желех.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Жіночий рід до мрійник. Та хто любить мріяти. —Помітно було, що садила й поливала їх [квіти] із прихованою усмішкою жартівлива рука мрійниці, — і виросли вони і цвітуть тимо ж тихим, лукавим жартом дівчини-художниці (Степан Васильченко, II, 1959, 508); * Образно. Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі. Польова моя мрійнице.. Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі, Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 98).

Всесвітній словник української мови

Іменник жіночого роду, істота

відмінок	однина	множина
називний	мрі́йниця	мрі́йниці
родовий	мрі́йниці	мрі́йниць
давальний	мрі́йниці	мрі́йницям
знахідний	мрі́йницю	мрі́йниць
орудний	мрі́йницею	мрі́йницями
місцевий	на/у мрі́йниці	на/у мрі́йницях
кличний	мрі́йнице	мрі́йниці