Мошка
Мошка, -ки́, ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, усі руки й лице покусала.
Мо́шка, -ки, ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ном. № 314. Ум. Мошечка.
Тлумачення в сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МО́ШКА, и, жін. Дрібна двокрила комаха, схожа на мушку. А вона [птиця] наловить мошок, — Плиг на гілочку рясну (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 5). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 815.Коментарі (0)
МОШКА́, и, жін. Збірн. до мошка. Павуки снували павутиння, комарі дзижчали, мошка хмарами носилась (Панас Мирний, IV, 1955, 11); Дзижчить мошка над скошеними травами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 341); Зима там [за Сибіром] довга, а літо коротке. І мошки багато (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 522). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 815.
Орфографічний словник України
мошка - іменник, жіночий рід, істота, I відміна
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | мошка | мошки |
Родовий | мошки | мошок |
Давальний | мошці | мошкам |
Знахідний | мошку | мошок |
Орудний | мошкою | мошками |
Місцевий | на/у мошці | на/у мошках |
Кличний | мошко | мошки |
Словник синонімів Караванського
МОШКА зб., мошкара, мошва.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
мошка
I м`ошка-и, ж.
Дрібна двокрила комаха, схожа на мушку.
II мошк`а
-и, ж.
Збірн. до мошка.
Українсько-російський словник
МОШКА
I м`ошка
мошка
II мошк`а
собир.; = мошва, = мошкара
мошка, мошки, мошкара
Ілюстрації
Цікаві матеріали
https://www.youtube.com/watch?v=HbG6YaFaaAA
Джерела
1). Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2). Орфографічний словник України
3). Словник синонімів Караванського
4).Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови