Мотати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Мотати, -та́ю, -єш, одн. в. мотну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мотать, наматывать, мотнуть. Мотати нитки на клубок. На ус мотати. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Слухає та на ус мотає. Чуб. І. 289. 2) Болтать, болтнуть, качать, качнуть, махать, махнуть. Увійде москаль у хату, мотне патлами. Греб. 405.
