Мода

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Додаткові відомості: Мо́да (фр. mode, від лат. modus — міра, образ, спосіб, правило, розпорядження) — нетривале панування певного смаку в певній сфері життя чи культури. На відміну від поняття стилю (стиль (від лат. stylus — паличка для письма) — сукупність характерних рис літератури або мистецтва тієї чи іншої епохи або науки), мода характеризує короткочасні й поверхневі зміни зовнішніх форм побутових предметів та мистецьких творів. У вужчому сенсі модою називають зміну форм і зразків одягу, що відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу. Вживання словосполучення (вдягатися за модою) походить з XVII століття, коли французька придворна мода стала зразком для всіх європейських країн. Іммануїл Кант визначав моду як «непостійний спосіб життя».

Історія дослідження моди

Перші наукові роботи, в яких розглядалася мода, з'явилися у XVI столітті. Тоді моду пов'язували з етикетом, аналізували естетичні характеристики модних об'єктів і стандартів (Мішель де Монтень, Ж. де Лабрюйєр, Джон Локк). Однак уже починаючи з XVIII ст. здійснювались спроби визначати механізми її функціонування. 1759 року шотландський економіст і філософ Адам Сміт видав працю «Теорія моральних почуттів», в якій відзначав, що мода виявляється у сприйнятті краси, панує вона недовго і заснована не на розумі, а на упередженнях. Про моду писали філософи Імануїл Кант, Георг Гегель, Теодор Адорно, Е. Фром, Ганс-Георг Гадамер, Ролан Барт, Жан Бодрійяр, соціологи Г. Зіммель, Г. Тард, П. Бурдьє), культурологи Е. Фукс, Б. Хюбнер, Дж. Рескін, Б. Гройс, Ю. Лотман, що свідчить про її багатовимірність та соціальне значення. В Україні протягом 2000-их років з'явилися дослідження моди Ю. Легенького і Л. Ткаченко «Система моди: культурологія, естетика, дизайн», Ю.Легенького «Філософія моди ХХ століття». Побіжно прояви моди в костюмі розглядали Н. Камінська та С. Нікуленко в роботі «Костюм України від Київської Русі до ХХІ століття» (2004) і Т. Ніколаєва в монографії «Український костюм. Надія на ренесанс» (2005). Ю.Легенький досліджує моду з точки зору філософії, розглядаючи її феноменологію, дискурс, граматологію, риторику, етос та ерос. Він називає моду креативним епіцентром культуротворчості, в якому зароджуються нові імпульси для оновлення художньої культури. Як рушійна сила оновлення, мода, на його думку, містить найбільш актуальні нормативні зразки і таким чином бере участь у створенні, розвитку та зміні базових

Індустрія моди — це певний сектор економіки, що включає в себе виробництво та збут товарів (у тому числі і послуг як товару), а також пов'язані сектори. Протягом історії моду в одязі диктували різні країни; Протягом останніх століть найбільш «модним» містом вважається Париж (і, отже, країною — Франція), але раніше моду задавали Італія, Іспанія, пізніше Англія. Найчастіше першість в питаннях моди була пов'язана з політичною першістю (наприклад, Італія диктувала моду в період Ренесансу, розквіту міст-держав, серед яких були Венеція і Флоренція, з XIII століття саме тут виготовлялися оксамит і шовк). Моді приділяли увагу французькі правителі, починаючи з Людовика XIV і закінчуючи Наполеоном III; у Франції в результаті високо розвинулося текстильне виробництво, було безліч умілих швачок. Мода не є статичною, зміни в суспільному житті негайно викликають зміни моди. Не кожна людина може протистояти впливу моди. З модою стикаються на демонстраційних подіумах, так і на вулицях і у повсякденності. Вона впливає на людину з екранів телевізорів, з обкладинок популярних журналів. Інколи те, що спочатку не сприймалося, згодом стає модним, що пов'язане з частою зміною естетичних смаків і уподобань. Найчастіше зміна моди відбувається зі зміною сезону. Метою моди є охопити якнайбільшу кількість прихильників, стати всезагальною. Проте стає її кінцем. Перетворення модного одягу в уніформу, стандартне обмундирування протирічить концепції моди. Розпочинається новий цикл моди, який включає такі фази: виникнення оригінальної моделі; визнання її модною у вузьких елітарних колах; перехід на серійне виробництво і здешевлення; перенасичення ринку споживання, що веде до знецінення і втрати попиту. Суттю моди є внесення чогось зовсім нового, унікального і оригінального. Хочу в моді може бути, що звичайні річ, елемент повсякденного одягу стає популярною у вибраних колах. Таким прикладом можна вважати джинси, які із робочого одягу стали модним елементом загальної моди. Чоловіча мода і жіноча мода мають свої специфічні тенденції у своєму розвтку. Так для жіночої моди є притаманна більша емоційність, фантазійність. Для чоловіків важливе значання мають суперсучасні мобільні телефони, престижні марки автомобілів та інше, що підкреслює успішність і діловитість. Сьогоднішню моду творять велика кількість модельєрів і дизайнерів, які перетворили її на мистецтво. Покази високої моди стали значними культурними подіями, на них визначаються основні тенденції повсякденного вбрання найширших верств споживачів. Для сучасної моди визначальним стала її мобільність, свобода та зручність. Зменшуються відміності між повсякденним і діловим одягом, між представниками різного віку, одяг стає більш практичним і має тенденцію до омолодження. Зникла кардинальна відміність між чоловічим і жіночим стилем одягу. Брюки, коротка стрижка, коротка спідниця – все це, що ввійшло у вжиток протягом ХХ ст. у боротьбі жінок за свою рівноправність, є актуальними і в моді ХХІ ст. Чоловіки більше проявляють різноманітність, фантазію, як у сфері одягу, так і зачісок, візажу. Мода останніх десятиліть стає більш відкритою з акцентуванням сексуальної розкріпаченості. Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

787866.jpg 5297.jpg Alexander-mcqueen 157397.jpg Для-трикки.jpg|}

Див. також

МОДА

Вікіпедія про моду