Мняло

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мня́ло. См. М’яло.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

М'ЯЛО, МНЯЛО, а, сер.

1. Те саме, що макогін - дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. — Мовчи, невістко.. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби! (Павло Чубинський, V, 1874, 696); Висить м'яло на кілку, Буде жінці і дяку... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 340).

2. перен., зневажл. Млява, нерішуча людина. — Лежить оце м'яло, оцей лежень, неначе колода!.. — було кричить він (Нечуй-Левицький, I, 1956, 607).

Словник української мови

М’я́ло и мня́ло, ла, с.

1) Деревянный песть. Як ухвачу м’яло, виб’ю тобі зуби. Чуб. V. 696.

2) Мямля.

Ілюстрації

Мняло1.jpg Мняло2.jpg Мняло3.jpg