Мняло
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Мня́ло. См. М’яло.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
М'ЯЛО, МНЯЛО, а, сер.
1. Те саме, що макогін - дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. — Мовчи, невістко.. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби! (Павло Чубинський, V, 1874, 696); Висить м'яло на кілку, Буде жінці і дяку... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 340).
2. перен., зневажл. Млява, нерішуча людина. — Лежить оце м'яло, оцей лежень, неначе колода!.. — було кричить він (Нечуй-Левицький, I, 1956, 607).
Словник української мови
М’я́ло и мня́ло, ла, с.
1) Деревянный песть. Як ухвачу м’яло, виб’ю тобі зуби. Чуб. V. 696.
2) Мямля.