Лосняти

Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.

Значення

Лоснуть лисніти(ся), вилискувати(ся), полискувати(ся), лищати, лощитися, лосняти, (слегка) пролискуватися, ільща[и]тися. [Садок блищав і лиснів, обсипаний ранньою росою, освічений сонцем (Н.-Лев.). Щоки лисніли від жиру (Грінч.). От щось лисніється, чи не вода? (Сл. Ум.). Чоботи вилискують дьогтем (Васильч.). Чорний сволок аж вилискувався на білій стіні (Коцюб.). Полискується бриль солом'яний, наче золотий (Основа). Молода кора на яблуні аж лищить (Черкащ.). Чорна борода хвилею спада і хвилею лощиться (М. Вовч.). Полики шовкові лосняють (Чуб. V). Волос у мене вже сріблом пролискується (Г. Барв.). Ой, у криниці вода ільщиться (Пісня)].