Лозиночка

Лози́ночка, -хи, ж. Ум. отъ лозина.

Сучасні словники

ЛОЗИ́НОЧКА, и, жін. Пестл. до лозинка. * Образно. Лозиночка заплакана стоїть, А Дуб поламаний лежить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 150); * У порівняннях. [Голохвостий:] Виприснула [Галя]... Хистка, як лозиночка, в'юнка, мов вуж! (Михайло Старицький, Драм. тв., 1941, 339). http://sum.in.ua/s/lozynochka 1. Одна стеблина лози. Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв'яже (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 190); Іван виламав з куща лозину і з колії зігнав безпечну корову (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 61); — Ну, як можуть бути гарні справи, коли ви працюєте так, що лозиною вас мало ганяти (Вадим Собко, Любов, 1935, 63); * Образно. Відразу щось розтяло хмару і мовчки нахваляється на когось огняною лозиною (Степан Васильченко, I, 1959, 124); * У порівняннях. Струнка, як тополя, Гнучка, як лозина, Ростеш ти в коханні У батька дитина (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 234). 2. Те саме, що лоза. А калина з ялиною Та гнучкою лозиною, Мов дівчаточка із гаю Виходжаючи співають (Тарас Шевченко, II, 1953, 342); На березі росли кущі срібної лозини (Петро Козланюк, Пов. і опов.., 1949, 79); Вироби з лозини досвідчених майстрів користуються на Вінниччині особливим попитом (Радянська Україна, 25.III 1965, 3); Згадались солов'ї у рідному селі, що заливались цілими ночами в недалекій лозині над річкою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 21). http://wiki.kubg.edu.ua

Ілюстрація

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}