Летіти

Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Мет. 64. Летить літо, як крилами. Ном. № 550. Чого летиш як скажений? Волын. г. Летить миска до порога. Нп. Куля летить. Дещо, 31. Ум. Летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає. Лукаш. 168.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Мет. 64. Летить літо, як крилами. Ном. № 550. Чого летиш як скажений? Волын. г. Летить миска до порога. Нп. Куля летить. Дещо, 31. Ум. Летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає. Лукаш. 168.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЕТІТИ, лечу, летиш, недок. 1. Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). — Та ніколи мені сидіти, — Одвітує Бджола, — Вже час до пасіки летіти: Далеко від села (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 65); В небі летіли гуси з далекого краю (Олександр Довженко, I, 1958, 173); // Пересуватися в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.). Летить стріла каленая, Бряжчить шабля о шеломи (Тарас Шевченко, II, 1953, 339); Шматки кулів летіли вгору й горіли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 197); Над морем летіла хмара, і крапля упала в море... (Юрій Яновський, V, 1959, 24); * Образно. Гроші, як полова — летіли. Швидко їх й не стало (Панас Мирний, IV, 1955, 55); // Пересуватися, переміщатися в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.). Не дають ніяк спокою Літаки — одно летять! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 33); // Пересуватися в певному напрямі на літальних апаратах (про пасажира або пілота). Я летів над країною — міста виникали з-під крила (Леонід Первомайський, II, 1948, 25); [Тарасов:] Дещо вона приховала од вас. Треба перевірити, чи може вона зараз летіти (Іван Микитенко, I, 1957, 501); // перен. Линути, розноситися в просторі (про слова, звуки тощо). Заспівали сади, Зашуміли ліси, Тиха пісне, лети, Мою думу неси (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 13); Є хвилини, є години: Повний смілого завзяття, Я кепкую — ні сльозини, 3 уст летять гіркі прокляття (Павло Грабовський, I, 1959, 265); // перен. Ширитися, передаватися, пересилатися певним способом (поштою, радіо тощо). Летять по радіо слова — з найдальших далей вісті (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 6); Про кожний крок Шевченка летіло в Петербург вірнопідданське донесення (Слово про Кобзаря, 1961, 138). 2. Те саме, що падати 1, 2. Раптом клубок летить їй з колін і котиться просто мені під ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); Вони йдуть до пана на роботу тепер, коли у самих ще нічого й не тикано, а ту [тут] гріє, з колоса летить (Іван Франко, II, 1950, 45); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Андрій Головко, II, 1957, 28); Раптом він посунувся униз і зрозумів, що летить в улоговину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 498). ♦ Летіти до чорта див. чорт; Летіти під укіс див. укіс. 3. перен. Дуже швидко переміщатися (по землі, воді і т. ін.); мчати; нестися (у 1 знач.). Рипить сніжок, співає, полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Леся Українка, I, 1951, 312); Катер летів проти вітру, розсікаючи білі баранці на гострій хвилі (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 5); [Командир застави (до зв'язківця):] Лети у штаб, є вість про комісара (Платон Воронько, Казка.., 1957, 59). 4. перен. Швидко, непомітно проходити (про час). І в'янеш ти, а дні летять, Несуть все добре за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 259); [Бочкарьова:] Працюєш до пізнього вечора, на все реагуєш, і час летить... і літа летять... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 109); Ніч летіла швидко. Професор напружено працював над планом задуманої операції (Яків Баш, Проф. Вуйко, 1946, 63). 5. перен. Линути думками, почуттями, помислами, душею до кого-, чого-небудь. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летючи до Уляни (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 146); Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 109); * Образно. Куди серце летить, туди й око глядить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 109).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, недок.

1. Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). — Та ніколи мені сидіти, — Одвітує Бджола, — Вже час до пасіки летіти: Далеко від села (Гл., Вибр., 1951, 65); В небі летіли гуси з далекого краю (Довж., І, 1958, 173); // Пересуватися в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.). Летить стріла коленая, Бряжчить шабля о шеломи (Шевч., II, 1953, 339); Шматки кулів летіли вгору й горіли (Н.-Лев., II, 1956, 197); Над морем летіла хмара, і крапля упала в море… (Ю. Янов., V, 1959, 24); * Образно. Гроші, як полова — летіли. Швидко їх й не стало (Мирний, IV, 1955, 55); // Пересуватися, переміщатися в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.). Не дають ніяк спокою Літаки — одно летять! (Вирг., В розп. літа, 1959, 33); // Пересуватися в певному напрямі на літальних апаратах (про пасажира або пілота). Я летів над країною — міста виникали з-під крила (Перв., II, 1948, 25); [Тарасов:] Дещо вона приховала од вас. Треба перевірити, чи може вона зараз летіти (Мик., І, 1957, 501); // перен. Линути, розноситися в просторі (про слова, звуки тощо). Заспівали сади, Зашуміли ліси, Тиха пісне, лети, Мою думу неси (Павл., Бистрина, 1959, 13); Є хвилини, є години: Повний смілого завзяття, Я кепкую — ні сльозини, З уст летять гіркі прокляття (Граб., І, 1959, 265); // перен. Ширитися, передаватися, пересилатися певним способом (поштою, радіо тощо). Летять по радіо слова — з найдальших далей вісті (Забіла, Одна сім’я, 1950, 6); Про кожний крок Шевченка летіло в Петербург вірнопідданське донесення (Слово про Кобзаря, 1961, 138).

2. Те саме, що па́дати 1, 2. Раптом клубок летить їй з колін і котиться просто мені під ноги (Коцюб., II, 1955, 249); Вони йдуть до пана на роботу тепер, коли у самих ще нічого й не тикано, а ту [тут] гріє, з колоса летить (Фр., II, 1950, 45); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Головко, II, 1957, 28); Раптом він посунувся униз і зрозумів, що летить в улоговину (Тют., Вир, 1964, 498);

◊ Леті́ти до чо́рта див. чорт; Леті́ти під укі́с див. укі́с.

3. перен. Дуже швидко переміщатися (по землі, воді і т. ін.); мчати; нестися (у 1 знач.). Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Л. Укр., І, 1951, 312); Катер летів проти вітру, розсікаючи білі баранці на гострій хвилі (Кучер, Прощай.., 1957, 5); [Командир застави (до зв’язківця):] Лети у штаб, є вість про комісара (Воронько, Казка.., 1957, 59).

4. перен. Швидко, непомітно проходити (про час). І в’янеш ти, а дні летять, Несуть все добре за собою (Шевч., II, 1963, 259); [Бочкарьова:] Працюєш до пізнього вечора, на все реагуєш, і час летить… і літа летять… (Корн., І, 1955, 109); Ніч летіла швидко. Професор напружено працював над планом задуманої операції (Ваш, Проф. Вуйко, 1946, 63).

5. перен. Линути думками, почуттями, помислами, душею до кого-, чого-небудь. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летючи до Уляни (Стельмах, Хліб.., 1959, 146); Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Збан., Між.. людьми, 1955, 109); * Образно. Куди серце летить, туди й око глядить (Укр.. присл.., 1955, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 479.

Леті́ти, чу́, ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Мет. 64. Летить літо, як крилами. Ном. № 550. Чого летиш як скажений? Волын. г. Летить миска до порога. Н. п. Куля летить. Дещо, 31. Ум. Летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає. Лукаш. 168.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 356.

Ілюстрації

Цікаві факти

Українці одні з перших здійснили мрію про польоти

Однією з найбільших мрій людини завжди було навчитись літати наче птах. Спеціальний апарат для цього розробляли мудреці різних часів, в тому числі і Леонардо Да Вінчі. Однак в цій справі першими досягли успіху саме українці. У 1784 році у Кам’янець-Подільському у небо здійнявся перший аеростат. Саму кулю тоді сконструювали з паперу і наповнювали її гарячим повітрям. Скільки часу тривав політ сказати важко, але відомо, що українська повітряна куля піднялась на висоту в 240 метрів. На жаль, сталось непередбачуване – політ припинився через те, що куля на такій висоті не витримала тиску і вибухнула.

Після експерименту у Кам’янець-Подільському, наступним українським містом, над яким піднялась повітряна куля став Львів. Це сталось того ж року. У місті лева аеростат зібрали професор фізики Ігнацій Мартинович і доктор медицини Непомук Герман. Їх куля літала на рідкому пальному. Під час першого запуску вона набрала висоту в 100 метрів за одну хвилину. Після – повільно спустилась на землю неушкодженою. Політ визнали успішним.

Варто зазначити, що за рік до цього у Франції брати Жозеф-Мішель і Жак-Етьєнн Монгольф'є розробили і відправили у повітря першу кулю. Але вона була сконструйована в інакший спосіб – для кулі використали грубе льняне полотно, палили солому і на диму від неї аеростат здіймався у небо. Це відбулось 1783 року.

Вона була однією з найвідоміших жінок Америки, проте слава про неї ширилася не лише через її видатні досягнення, а і через незвичні обставини смерті.

Легенда авіації, Амелія Ергарт встановила безліч рекордів. Вона стала першою жінкою в історії, яка перелетіла через Атлантичний океан у 1932 році та Тихий океан у 1935-му.

Ергарт стала уособленням мрій американців про польоти. Її популярність зростала дуже швидко. Всього за 10 років Амелія Ергарт не лише зуміла популяризувати авіацію, але і змінити ставлення до жінок як до слабкої статі. Книги, в яких вона описала свої пригоди, стали бестселерами.

У 1937 разом зі своїм штурманом Фредом Нунаном Амелія вирушила у навколосвітню подорож. Жінка ніби щось передчувала. Пресі вона розповіла, що це буде її останній політ, а потім - нарешті відпочине. Її літак пролетів дві третіх маршруту, і раптово зник з екранів радарів над Тихим Океаном. Тривалі та ретельні пошуки не дали жодного результату.

”Амелія Ергарт зникла у 1937 році, до цього часу її ніхто не може знайти, а чутки довкола її зникнення точаться і досі”, - сказала історик Національного музею авіації США Дороті Кокрейн.

Амелія Ергарт залишила по собі яскравий слід у історії повітроплавання. Хоча й минулого багато років, досі ще чимало відчайдухів намагаються знайти її останки. Хтозна, може комусь і пощастить розкрити таємницю її зникнення?