Легкокрилий
Зміст
Словник Грінченка
Легкокрилий, -а, -е. Легко летающій (о птицахъ). Желех.
Значення слова в інших словниках
Словник української мови
ЛЕГКОКРИЛИЙ 1. Який має легкі, швидкі у льоті крила. За чайкою я лину легкокрилою, Морські вітри беруть в обійми нас (Забашта, Квіт.., 1960, 132); Сісти б на приладдя легкокриле й полетіть, де сонечко встає! (Тич., Зростай.., 1960, 55); * У порівн. [Олеся:] І Олесю без Власа сонечко не гріє! І линула б вона до нього щовечора пташкою легкокрилою ... (Кроп., II, 1958, 332).
2. перен., поет. Який вільно, легко лине, летить і т. ін. Ранній легкокрилий вітерець із гаю Наче з ним шуткує, наче загравав (Манж., Тв., 1955, 37); Пісня, колись легкокрила, никла від горя заков... Як же вона задзвеніла в час, коли стрілись ми знов! (Сос., Близька далина, 1960, 235); Легкокрила уява молодого артиста давала поштовх для створення яскравих, блискучих малюнків (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954,210).
Приклади вживання
- Той, хто боявся висоти, став легкокрилим птахом (Люко Дашвар);
- Легкокриле птаство завело свої веселі пісні (із журн.);
- Образно. [Олеся:] І Олесю без Власа сонечко не гріє! І линула б вона до нього щовечора пташкою легкокрилою... (М. Кропивницький);
- Привітання з його батьківщини принесе легкокрилий гонець (Б.-І. Антонич);
- В одному місці довелося розминатися з легкокрилим табуном гостроносих, схожих на ракети човнів (О. Гончар);
- Не один раз на легкокрилих чайках виривався [Сірко] на простори Чорного моря, розбиваючи галери й сандали і визволяючи невільників (В. Малик).
- Десь, очевидно, гомонять жайворонки; десь, очевидно, такий простір, така легкокрила даль, що я не можу не мріяти (М. Хвильовий);
Художня творчість
Легкокрилі
Чути в небі їхній голос,
Прощаються з краєм отчим,
Затишним маленьким ставом,
Із гніздом, де виростали
І ставали на крило,
Де так весело було.
Відлітають до весни,
Щоб вернутися сюди
Та й до рідної землі.
Легкокрилі журавлі.
Автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Синоніми
- Би́стрий який дуже швидко рухається (бігає, літає, плаває, тече і т. ін.); швидкий.
- Бистроно́гий який швидко ходить, бігає; легкий на ходу, прудкий.
- Бистропли́нний (поет.) який швидко біжить, пливе, летить, тече.
- Бігу́чий
- Бінки́й стрімкий, швидкий.
- Жва́вий повний життєвої сили, енергії, з швидкими, легкими рухами; рухливий.
- Живи́й (розм.) те саме, що жва́вий.
- Легконо́гий швидкий, легкий у ходьбі, бігу, танці і т. ін.
- Летю́чий
- Метки́й швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний.
- Мобі́льний здатний діяти швидко, рішуче.
- Мото́рний проворний, спритний.
- Невпи́нний (підсил.) дуже швидкий, рухливий.
- Неупи́нний (підсил.) дуже швидкий, рухливий.
- Порски́й швидкий, прудкий, моторний, жвавий.
- Порскли́вий те саме, що порски́й 1.
- Поспі́шливий (розм.) швидкий, поспішний.
- Поспі́шний (розм.) який робиться, відбувається, виконується і т. ін. дуже швидко, з поспіхом; швидкий, поквапливий.
- Похо́пливий (діал.) швидкий, проворний.
- Похі́пливий (діал.) швидкий, проворний.
- Прово́рний швидкий і вправний у роботі (про людину); меткий.
- Прудки́й який має велику швидкість, прискорений темп (про рух, дію і т. ін.); стрімкий.
- Прудкобі́жний (поет.)
- Прудконо́гий який має прудкі ноги.
- Розго́нистий який рухається з великим розгоном, надмірною швидкістю.
- Ско́рий який швидко рухається; швидкий.
- Спі́рни́й (розм.) спритний, вправний (про людину).
- Стрімки́й який має велику швидкість руху (про транспортні засоби, течію річки і т. ін.).
Зображення
Зовнішні посилання
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9