Лабзючка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лабзю́чка, -ки, ж. Женщина-попрошайка. - жебрачка.

Жіночий рід до жебрак(лабзюк). Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 309). Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 309). Оце тобі, тітко Катре, біднячко Гармашиха, така подяка від мене (Андрій Головко, II, 1957, 491).

Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім'я його змушена жебракувати (Історія української літератури, I, 1954, 542); Поїхав [дід] і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 329).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

51fb97ed15bf7999264819 790 650.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]