Кісник
Кісник, -ка, м. 1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Чуб. VII. 422. Захотіла гиря нових кісників. Ном. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла? Шевч. 494. 2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Константиногр. у. Ум. Кісничок. Бач, чого гирі забажалось кісничків! Ном. № 5343.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 169.: КІСНИ́К, а́, ч. Стрічка для вплітання в косу (див. коса́1). [Сотник:] А чому ти й досі Ніколи не вплетеш кісники Оті, що тітка привезла? (Шевч., II, 1953, 165); Довга коса з червоним кісником спадала на спину (Минко, Вибр., 1952, 105); * Образно. Берези вплітали з самого верху аж до низу жовті кісники в свої ніжні коси (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 195).
Словник синонімів
СТРІ́ЧКА (спеціально виготовлена вузька смужка якої-небудь тканини, що вживається як прикраса), СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ТА́СЬМА, СКИНДЯ́ЧКАрозм.,ЛЕ́НТАрозм. рідше,БИ́НДА діал.;КІСНИ́К, УПЛІ́ТКА заст. (стрічка для вплітання в коси). Маруся виходить у квітках, стрічках, з вишиваними рушниками у руках (І. Нечуй-Левицький); Червона стьожка палає в її косах, як рубін (І. Багмут); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі (П. Тичина); Ой поїхав мій миленький за Тернопіль далі, Купить мені синю бинду, червоні коралі (коломийка); Сама [мати] чесала їй голову і вплітала в коси нові кісники (М. Коцюбинський); - То би ті [тобі] в уплітках було файно (Г. Хоткевич).
Ілюстрації
|
|
