Кубаття
Опис
Кубаття ("kubattia" - транслітерація англійською) – це діалектне українське слово, яке вживається переважно на Закарпатті та в деяких інших західних регіонах.
Воно має три значення:
1. Кубаття — це старовинний український бойовий танець, який поєднує в собі елементи акробатики, бойового мистецтва та традиційних козацьких рухів. Він має спільні риси з гопаком, але відрізняється більшою динамічністю та бойовою спрямованістю.
Основні особливості кубаття:
Бойова підготовка: Виконувався не лише як танець, а й як тренування для козаків, що розвивало їхню фізичну силу, витривалість і реакцію в бою.
Акробатичні елементи: Включає стрибки, перевороти, верткі удари ногами, присідання й швидкі рухи.
Використання зброї: Часто супроводжується ударами шаблею, палицею чи іншою козацькою зброєю.
Ритуальне значення: Виконувався перед битвами або святковими подіями як демонстрація військової майстерності та бойового духу.
Походження:
Назва “кубаття” може походити від старовинних слів, що означають «скручуватися», «вертітися», що відповідає характерним рухам танцю. Він був популярним серед козаків Запорозької Січі й використовувався як спосіб фізичної підготовки та демонстрації сили перед ворогами.
Сьогодні кубаття є маловідомим, але його елементи збереглися в сучасних бойових мистецтвах та козацьких традиціях. Його відроджують в межах українських бойових шкіл та фестивалів традиційної культури.
2. Зігнутися, присісти, схилитися – часто використовується для опису дій, коли людина нахиляється або присідає. Наприклад, можна почути вирази на зразок «кубаття до землі», що означає нахилитися до землі.
3. Копирсатися або зариватися – у значенні занурюватися в щось, наприклад, в землю чи в купу речей.
Джерела
Ось кілька джерел, які можуть бути корисними:
Сергій Макаренко – «Козацькі бойові традиції»
Володимир Пилат – «Бойовий гопак: теорія і методика»
Гнат Хоткевич – «Музичні інструменти українського народу» (про зв’язок музики та бойових танців)
Олександр Костенко – «Історія українських бойових мистецтв»
Ілюстрації
