Крадки

Крадки, нар. = Крадькома. Желех.

Сучасні словники

КРА́ДЬКИ, присл., розм. Те саме, що крадькома. Гнувся [Петрик] додолу, як лоза від вітру, .. а очима крадьки папоротиного цвіту шукав (Марко Черемшина, Тв., 1960, 37); Сіла [Мар'яна] .. на полу й крадьки зиркнула блискучими очима на Гната (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 304).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 319.