Коцур

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ко́цур, -ра, м. Котъ. Желех. Кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ. Вх. Лем. 42»).