Кохати

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Українська-англійська Словник
3 Ілюстрації
4 Медіа

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОХАТИ, аю, аєш, недок., перех. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. — Коли вподобав Олену, бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок, I, 1955, 51); [Маруся:] Як-то чудно у світі діється, що, кого щиро кохаєш, — одвертається від тебе та ще й кепкує, зневажає; кого ж ненавидиш, дивиться на його не хотіла б — у вічі лізе!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 89); Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (Володимир Сосюра, I, 1957, 67).

2. рідко. Те саме, що любити 1. Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 120); Як це добре, що вільні ми люди, Що кохаєм Вітчизну свою (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 42); Добра донька дуже кохала свого батька (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 8). 3. Дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось. Лукаш усе садовину ростив та кохав (Марко Вовчок, VI, 1956, 227); — Останні роки бачили мене з бородою, на фронті ніколи було її кохати, — ну, пізнали тепер? (Юрій Яновський, II, 1958, 287); // Старанно доглядати що-небудь. Запустіє та оселя, що цілий рід кохав її та доглядав (Панас Мирний, I, 1954, 279); // Виховувати, ростити кого-небудь, старанно доглядаючи. — Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! Як ягідку, як пташечку, Кохала, ростила На лишенько... (Тарас Шевченко, I, 1963, 26); // перен. Виношувати, плекати (намір, думку тощо). Прохав, молив... Що більше вдію? Хоча б хто на сміх написав... То все б кохав дурну надію, Все б долі привид не згасав (Павло Грабовський, I, 1959, 340); Вони.. вкупі кохали свої молоді заміри (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 47). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 313.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КОХА́ТИ

1. Дбайливо вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось. Лукаш усе садовину ростив та кохав (Вовчок, VI, 1956, 227); — Останні роки бачили мене з бородою, на фронті ніколи було її кохати,— ну, пізнали тепер? (Ю. Янов., II, 1958, 287); // Старанно доглядати що-небудь. Запустіє та оселя, що цілий рід кохав її та доглядав (Мирний, І, 1954, 279); // Виховувати, ростити кого-небудь, старанно доглядаючи. — Доню моя, доню моя. Цвіте мій рожевий! Як ягідку, як пташечку. Кохала, ростила На лишенько… (Шевч., І, 1963, 26); // перен. Виношувати, плекати (намір, думку тощо).Прохав, молив… Що більше вдію? Хоча б хто на сміх написав… То все б кохав дурну надію. Все б долі привид не згасав (Граб., І, 1959, 340); Вони.. вкупі кохали свої молоді заміри (Дн. Чайка, Тв., 1960, 47). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 313.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Кохати, -ха́ю, -єш, гл.

1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Н. п. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. №8757. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. Кв. 2)Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ).Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Макс. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Мет. 205. Cм. викохати.